У Нацраді провели круглий стіл на тему реклами без гендерних стереотипів

Під час заходу представили результати гендерного моніторингу медіаконтенту, зокрема й реклами, обговорили європейські практики та українські реалії реалізації принципів гендерної рівності в медіа, рекомендації рекламним агентствам для забезпечення гендерного балансу, а також практичні кейси уникнення стереотипів у рекламі.

У Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення провели круглий стіл на тему реклами без гендерних стереотипів в Україні у межах просвітницького проєкту «Компетентні медіа — демократичне і толерантне суспільство». Про це повідомили на сайті Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Участь у круглому столі взяли представники медіасектору, держорганів, рекламних компаній, громадських організацій та експерти рекламної галузі.

Під час заходу представили результати гендерного моніторингу медіаконтенту, зокрема й реклами, обговорили європейські практики та українські реалії реалізації принципів гендерної рівності в медіа, рекомендації рекламним агентствам для забезпечення гендерного балансу, а також практичні кейси уникнення стереотипів у рекламі.

Під час заходу голова Нацради Ольга Герасим’юк сказала, що розвиток цього проєкту важливий для впровадження положень законів «Про медіа» та «Про рекламу», особливо в контексті реалізації принципів гендерної рівності в медіа. За її словами, він також є прикладом для медіарегуляторів і представників рекламної сфери в багатьох європейських країнах.

Моніторинг реклами в медіа розпочався ще до ухвалення змін парламентом. Перша методологія гендерного моніторингу була розроблена Нацрадою у співпраці з Києво-Могилянською академією у 2021 році.

Заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія Кравчук під час свого виступу нагадала, що є однією з авторок законодавчої ініціативи, зокрема Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо протидії дискримінації за ознакою статі».

Вона зазначила, що Україна є однією з новаторок, яка впровадила в законодавство термінологію щодо дискримінаційної реклами за ознакою статі як відгук на обурення громадськості на рекламу в медіа та на зовнішню рекламу.

«Європа, а Україна як її частина, може бути справжнім бастіоном прав людини та простих підходів до недискримінації. Хоча існує певний скепсис щодо цієї теми, насправді вона має велике значення і впливає на багато аспектів нашого життя. Ми спостерігаємо розкол у суспільстві, який проявляється у ненависті та гендерних стереотипах, що виникають внаслідок цього», — сказала Євгенія Кравчук.

За її словами, зараз розробляється проєкт резолюції Парламентської Асамблеї, що має на меті дослідити шкоду гендерних стереотипів у медіа, рекламі та соцмережах, тож озвучені під час заходу пропозиції та ідеї є необхідними.

Нагадаємо, нещодавно компанія «Kantar Україна» дослідила тенденції зображення жінок у 70 протестованих телевізійних та диджитал-рекламах у 2024 році. Аналіз показав, що, хоча жінки часто є головними героїнями, їхні ролі залишаються традиційними, а право голосу не завжди належить їм.

Згідно з результатами, 88% досліджених українських реклам показують жіночих персонажок, і в 78% випадків жінка виконує головну роль у сюжеті. Однак лише 17% реклам показують жінок як спеціалісток, і переважно це традиційні професії (лікарка, вчителька, акторка).

У 25% роликів жінки зображені за побутовими справами — вони готують, прибирають, доглядають дітей або здійснюють закупи. Ще чверть дбають про себе чи демонструють красу. А 22% — проводять час із сім’єю чи дітьми.

2025-05-02
Джерело: www.rup.com.ua