Громадська рада обговорила нові законодавчі вимоги у сфері медіа

Громадська рада на засіданні 6 червня розглянула питання імплементації нових норм і положень Закону України «Про рекламу» і його гармонізації з Європейською конвенцією про аудіовізуальні медіапослуги та іншими міжнародними документами у сфері медіа. Також під пильною увагою – нормативні акти, які ухвалив медіарегулятор на виконання Закону України «Про медіа».

Олена Андрієнко, коментуючи ухвалення Закону України «Про рекламу», зауважила, що незважаючи на те, що закон ухвалювався дуже швидко, він увібрав у себе всі найкращі пропозиції, що напрацьовувалися медіаекспертами і юристами із 2021 року. Вона подякувала членам Громадської ради, які вносили свої зауваження та раціональні пропозиції до нього. Більшість із пропонованих громадськими і галузевими об’єднаннями позицій були враховані.

Закон містить багато нових підходів до рекламної сфери, зокрема це стосується продакт-плейсменту (прихованої реклами), повідомила Олена Андрієнко. Також окремою статтею в правове поле вводиться співрегулювання і саморегулювання щодо виготовлення і поширення реклами. Закон повністю забороняє рекламу тютюнових виробів та інших похідних виробів для куріння. Передбачено в ньому захист дітей від реклами алкоголю, шкідливих жирів тощо. Певною мірою положення закону поширюються і на цифрові платформи та онлайн-медіа, прописано відповідальність за користувацький контент тощо. Орган, що уповноважений реагувати на порушення рекламного законодавства, – Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Закон України «Про рекламу», окрім іншого, вносить дуже необхідні правки до Законів України «Про медіа» і «Про кінематографію».

Нині він перебуває на підписані у Голови Верховної Ради України, набуде чинності наступного дня після дати оприлюднення, і через три місяці його норми стануть обов’язковими в інформаційному просторі.

Також члени Громадської ради розглянули пропозицію Аліни Правдиченко, яка запропонувала звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозиціями до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, в який вносяться зміни ще відповідно до норм старого закону «Про рекламу». Деякі зміни до Порядку передбачають правки, пов’язані з новим законом, а цього допускати не можна. Також звертається увага на те, що за зміст реклами має нести відповідальність лише замовник реклами, а не її розповсюджувач.

Громадська рада ухвалила надіслати відповідне звернення до Уряду і до Національної ради, попросивши її підтримати такі пропозиції.

Третє питання порядку денного стосувалося затверджених медіарегулятором 11-ти нормативно-правових актів, які були розроблені на виконання Закону України «Про медіа» і затверджені після громадського обговорення. Відповідно до них Національна рада розпочала ліцензування і реєстрацію суб’єктів у сфері медіа, а також інші процедури, передбачені Законом. Документи розміщені на офіційному сайті медіарегулятора у розділі «Нормативно-правові акти Національної ради». Всі члени Громадської ради можуть подивитися, чи враховані їхні пропозиції.

Крім того, Громадська рада розглянула звернення менеджера однієї з телекомпаній щодо змін в опрацюванні працівниками Національної ради документів від суб’єктів у сфері медіа через нові вимоги. Зокрема, йшлося про те, чи будуть вноситися зміни до додатків ліцензій тих компаній, які перейшли в розряд реєстрантів, але їхні ліцензії наразі чинні, та чи правомірно вимагати документи, які не передбачені законом, наприклад, щодо реєстрації логотипа. Ще в листі порушувалося питання, чи несуть відповідальність окремі працівники за затримки в оформленні документів.

Громадська рада вирішила переслати це звернення до Національної ради для надання відповідного роз’яснення.

Також Наталія Клітна внесла пропозицію, щоби через певний час Національна рада узагальнила і поінформувала, яких типових помилок припускаються суб’єкти у сфері медіа, подаючи документи до медіарегулятора, і які типові зауваження чи відмови надає суб’єктам Національна рада.

2023-06-07
Джерело: www.rup.com.ua